Експеримент і аналіз економічної вигоди від вирощування вусача (Spinibarbus denticulatus) у наземній-системі рециркуляції аквакультури з круговими резервуарами

Експеримент і аналіз економічної вигоди від вирощування вусача (Spinibarbus denticulatus) у наземній-системі рециркуляції аквакультури з круговими резервуарами

Вусач (Spinibarbus denticulatus), широко відомий як «зелений бамбуковий короп», «бамбуковий вусач» або «зелений вусач», належить до родини Cyprinidae і роду Spinibarbus. Це один з цінних промислових видів риб, що ростуть у водній системі Перлової річки. Головень має довге і стиснуте з боків тіло, конічну голову, тупу морду і підковоподібний рот. Він має дві пари вусиків, причому верхньощелепні вусики досягають заднього краю діаметра ока. Біля початку спинного плавника є схована під шкірою борідка-, що лежить вперед, через що риба отримала назву «головавень». Вусач характеризується високою стійкістю до хвороб і високою ефективністю вирощування. Його м’ясо жирне, ніжне, гладке та освіжаюче, що робить його чудовим інгредієнтом для сашимі, яке люблять любителі сирої риби. Щоб просувати нові моделі вирощування вусача, наша команда провела експеримент із-вирощування вусача в круговому акваріумі на основі місцевих умов і проаналізувала його економічні вигоди.

1. Будівництво наземної-циркулярної резервуарної системи культивування

(1) Кругла конструкція бака

Цистерни круглої форми мають оцинковану сталеву раму + брезентовий матеріал (дивмалюнок 1). Діаметр становив 10 м, глибина води 1,5 м, а дно резервуара було сконструйовано у формі дна-горщика. Градієнт між верхнім краєм конічного дна горщика та дном горщика становив 8%–10% (нахил 8%–10%). Дно було сконструйовано як конусоподібне для полегшення скидання відходів. Для ефективного запобігання потраплянню домішок і засміченню труб на ділянці водопровідної системи була встановлена ​​сітка. Вхідна труба була побудована вздовж стінки резервуара (у тому ж напрямку, що й потік води в резервуарі), створюючи ефективний ефект-виштовхування води, який підтримував постійний потік води в резервуарі. Дренажна система була розроблена таким чином, щоб виконувати основні функції контролю рівня води на вході та скидання стічної води з дна резервуара.

Рисунок 1. Схематична діаграма промислової рециркуляційної системи аквакультури

(2) Обладнання для оксигенації

Основним методом оксигенації була оксигенація «повітряним контролем», переважно з використанням повітряних компресорів і аерації з нано-трубок. Нано-аераційні трубки були розташовані вздовж внутрішньої окружності дна резервуара, досягаючи хорошого ефекту оксигенації, рівномірної подачі повітря та дотримуючись вимог постійного підтримання розчиненого кисню вище 6 мг/л у всіх водах резервуару. Також були передбачені резервні підрозділи.

(3) Очищення нижньої води аквакультури

a. Резервуар для-розділення рідини

Резервуар для розділення твердої-рідини складався з вертикального відстійника та автоматичного барабанного мікрофільтра (див.малюнок 2). Дренаж із резервуара для культивування спочатку проходив через седиментатор з вертикальним потоком, де домішки, такі як залишки корму та фекалії, осідали завдяки вертикальному потоку та гравітаційному відкладенню осаду. Більш чиста вода надходила в автоматичний барабанний мікрофільтр з верхньої дренажно-піновідвідної труби вздовж осі, витікаючи через сітку. Домішки у воді (дрібнодисперсні зважені тверді речовини, тверді частинки тощо) перехоплювалися внутрішньою поверхнею сітки фільтра на барабані, досягаючи двофазного поділу на тверду-рідину-.

Малюнок 2 Вертикальний седиментатор + автоматичний барабанний мікрофільтр

b. Очисний став «Три ставки і дві дамби».

Основне обладнання та робочий процес очисної ставки «Три ставки та дві греблі» були такими: відстійник рівня I → фільтраційна гребля рівня I → ставок аерації рівня II → фільтраційна гребля рівня II → ставок біологічного очищення рівня III, як показано намалюнок 3.

Рисунок 3 Очисна система «Три ставки і дві дамби».

Відстійник рівня I був фізичною седиментаційною установкою. Кінцева вода після проходження через резервуар для розділення твердої-рідини потрапляла в цей ставок, де зважені тверді речовини з більшою питомою вагою, такі як залишки корму та фекалії, природним чином осідали через зменшену швидкість потоку. Молюсків і фільтр{3}}рибу можна зарибнити. Фільтрувальна дамба рівня I з’єднала відстійник і ставок аерації, побудований з пористих фільтруючих матеріалів, таких як щебінь і гравій. Завдяки повільному просочуванню води він далі перехоплював дрібні зважені частинки. Фільтрувальні матеріали можуть також адсорбувати деяку кількість аміачного азоту та фосфору та забезпечувати приєднання мікроорганізмів для попереднього біодеградації.

Ставок аерації рівня II був ядром біодеградації, використовуючи мікроорганізми для розкладання розчинених органічних речовин і аміачного азоту. Для оксигенації, створення середовища для аеробних мікроорганізмів та прискорення розкладання органічної речовини та нітрифікації аміачного азоту було передбачено аераційне обладнання. Також можна висаджувати занурені або плаваючі-рослини. Фільтраційна гребля рівня II з’єднувала ставок аерації та ставок екологічного очищення, функціонуючи подібно до фільтраційної греблі рівня I, але з використанням більш тонких фільтруючих матеріалів для вторинної фільтрації для підвищення ефективності.

Біоочисний став ІІІ рівня був екологічним комплексом глибокого очищення та стабілізації якості води. Якість води була ретельно оброблена через екосистему, що складається з великих водних рослин, водоростей, водних тварин і бентосних організмів. Серед них водні рослини поглинали азот і фосфор, водні тварини харчувалися планктоном і органічними залишками, а мікроорганізми, прикріплені до опадів і коренів рослин, розкладали органічну речовину і проводили денітрифікацію, глибоко видаляючи азот і фосфор, руйнуючи сліди органічних речовин і стабілізуючи якість води. Очищену воду можна було перекачувати в резервуари для переробки, але для цього необхідно було регулярно перевіряти вміст аміачного азоту, нітритів, розчиненого кисню та інших показників.

2. Ключові технології управління вирощуванням

(a) Зариблення

У цьому експерименті використовували 6 круглих резервуарів із загальним об’ємом культиваційної води 706 м³. Було вибрано три різні розміри мальків вусача: тип A, тип B і тип C. Характеристики типу A: 32,3 г/рибу, середня довжина тіла 18,2 см, ціна малька 2,8 юаня/рибу; Характеристики типу B: 16,6 г/рибу, середня довжина тіла 13,2 см, ціна молодняка 2,2 юаня/рибу; Технічні характеристики типу C: 10,2 г/рибу, середня довжина тіла 8,8 см, ціна малька 1,6 юаня/рибу. Мальки були здорові та міцні. Перед закладкою їх дезінфікували шляхом замочування в розчині перманганату калію концентрацією 20 мг/л протягом 15 хвилин. Деталі панчіх для пальців показані наТаблиця 1.

(b) Годування кормів

Формула корму: На ранній стадії культивування (маса тіла риби < 500 г) був обраний екструдований корм тілапії з вмістом білка 38%. На пізнішому етапі його перевели на екструдований корм тілапії з 36% вмістом білка з додаванням 0,5%–1% аліцину для підвищення імунітету риб.

Спосіб годування: дотримувались «чотирьох фіксованих» принципів (фіксований час, фіксоване місце, фіксована якість, фіксована кількість). Добову норму годівлі регулювали залежно від температури води: при температурі води 20-28 градусів кількість корму становила 3-4% від маси тіла риби; при температурі води 15-20 градусів кількість корму зменшували до 1%; коли температура води опускалася нижче 15 градусів, корми не давали.

(c) Контроль якості води

Прилад моніторингу аквакультури використовувався для --цілодобового моніторингу таких показників, як температура води, розчинений кисень, значення pH і аміачний азот в експериментальних резервуарах. Добовий водообмін становив 10–15 %. Кожні два місяці якість води регулювали розбризкуванням негашеного вапна (20 г/м³–30 г/м³). Протягом періоду культивування температура води в кожному експериментальному резервуарі коливалася від 13 градусів до 28 градусів, із середньою температурою води 22 градуси. Під час експерименту якість води перевіряли кожні два місяці. Кожен експериментальний резервуар показав значення рН 7,0–8,2, нітритів 0,05 мг/л–0,1 мг/л, загального аміачного азоту менше або дорівнює 0,2 мг/л, а розчиненого кисню 6,5 мг/л–7,6 мг/л.

(d) Профілактика та контроль захворювань

Голавль має сильну стійкість до хвороб. Таким чином, у профілактиці та контролі захворювань дотримувались принципу «спочатку профілактика, поєднання профілактики та лікування» з «раннє виявлення, раннє лікування», щоб мінімізувати випадки захворювання. Однак у процесі вирощування іноді траплялися хвороби риб.

- Сапролегніоз

Симптоми хворої риби: Хвора риба залишила групу і попливла одна, з повільним рухом; сіро-білий ватоподібний-гіф з’явився на поверхні тіла та хвостовому плавнику із запаленням у місцях гіф. Заходи обробки: у перший день акваріум-розчин сульфаніламіду розбризкали по акваріуму; на другий день акваріум-специфічний розчин повідон-йоду розбризкували по акваріуму, повторюючи через день; на шостий день порошок галлових горіхів розчиняли у воді та розбризкували по резервуару протягом трьох днів поспіль. На дев'ятий день лікування гіфи на поверхні тіла хворих риб зникали, рани починали гоїтися.

- Бактеріальна геморагічна хвороба

Симптоми хворої риби: Хвора риба залишила групу і попливла одна, з повільним рухом; на зябрових кришках і підставах плавників з'явилися кровоточивість і почервоніння; на поверхні тіла присутні червоні плями неправильної форми та осипання луски; при розтині в порожнині тіла виявлена ​​червона каламутна рідина, збільшені печінка, селезінка та нирки, блідого кольору та плямисті. Лікувальні заходи: у перший день водний -специфічний порошок бромхлоргідантоїну розбризкували по акваріуму, повторюючи через день; на четвертий день порошок флорфеніколу для водних організмів, порошок Sanhuang і аліцин змішували з кормом і згодовували безперервно протягом 2–3 днів. На шостий день лікування хвороба була ефективно контрольована.

3. Експериментальні результати та аналіз переваг

(1) Урожайність і виживаність

У цьому експерименті загалом було отримано 7578 дорослих риб (13021,6 кг), які продавалися трьома партіями. Цикли культивування та показники виживання детально описані вТаблиця 2. Загалом, чим більший розмір молодих мальків, тим коротший відповідний цикл культивування, що допомогло підвищити рівень виживання, але необхідно було збалансувати швидкість росту та економічні вигоди.

(2) Економічні вигоди

Середня ціна дорослої риби становила 30 юанів/кг із загальною вартістю 390 650 юанів. Основні витрати включали: молодняк 18 085 юанів, корм 164 073 юанів (18 230 кг годівлі, 9 юанів/кг), ліки для риби 11 464 юанів, електроенергія 15 228 юанів, на загальну суму 208 850 юанів. Валовий прибуток був розрахований як 181 800 юанів (без урахування праці та орендної плати), із співвідношенням витрат-випуску 1:1,87, що демонструє значні переваги. Аналіз економічної вигоди показано вТаблиця 3. Після вирахування витрат на оплату праці у розмірі 38 000 юанів (у перерахунку) та циркулярної оренди резервуару в 18 000 юанів (розраховується як 2 000 юанів на резервуар на рік), кінцевий чистий прибуток склав 125 800 юанів із чистою нормою прибутку приблизно 32,2%, що свідчить про високу економічну доцільність експерименту.

4. Підведення підсумків

Цей експеримент із вирощування вусача вусача-в круговому резервуарі показав значні економічні переваги з чистим прибутком у 125 800 юанів і коефіцієнтом-виходу 1:1,87, демонструючи високу економічну доцільність. Розмір мальків явно вплинув на переваги вирощування.

Для мальків типу А великого-розміру (32,3 г/рибу) у резервуарах 1 і 2 цикл культивування був найкоротшим (13 місяців), а рівень виживання був найвищим (94,1%). Незважаючи на те, що ціна за одиницю молодняку ​​була вищою (2,8 юаня/рибу), коротший період росту призвів до менших безперервних інвестицій у корм, воду та електроенергію, тоді як перевага у виживаності зменшила втрати, досягнувши найкращих загальних переваг. Для мальків типу B середнього-розміру (16,6 г/рибу) у резервуарах 3 і 4 цикл культивування становив 15 місяців із рівнем виживання 91,9%, дещо нижчим, ніж тип A. Хоча подовжений час культивування призвело до збільшення витрат, вихід був близький до типу A, а переваги посідали друге місце. Для мальків типу C малих-розмірів (10,2 г/рибу) у резервуарах 5 і 6 цикл культивування був найдовшим (19 місяців), а рівень виживання знизився до 85,0%. Незважаючи на те, що кінцевий урожай був трохи вищим, подовжений період культивування спричинив значне збільшення витрат на корми, ліки для риб, електроенергію та інші предмети, тоді як зниження рівня виживання ще більше зменшило норми прибутку, що призвело до найменших переваг.

Загалом утримання молодняку ​​великого-розміру може оптимізувати переваги, скорочуючи цикл і покращуючи рівень виживання. Хоча малий-розмір молодняку ​​має нижчу вартість, він має довший цикл і вищі ризики, що вимагає збалансованого вибору на основі ринкових умов і можливостей вирощування. Наземна-рециркуляційна аквакультура з круговими резервуарами — це нова інтенсивна й ефективна модель аквакультури, яка повною мірою використовує не-"червону лінію" сільськогосподарських угідь і переваги багатих поверхневих і підземних водних ресурсів для розвитку наземних-"циліндричних напів-закритих споруд". Ця модель займає менше землі, має високий рівень використання водних ресурсів, сильну масштабованість масштабу вирощування, кілька відповідних місць вирощування, низьку загальну вартість будівництва та може бути гнучко встановлено відповідно до місцевих умов. У той же час, завдяки створенню більш комплексної оксигенації та остаточної обробки хвостової води, це може досягти повторного використання води, сприяти нульовому викиду забруднювачів аквакультури, і таким чином реалізувати головну мету зеленої аквакультури. Це має велике значення для сприяння зеленому та здоровому розвитку рибальства та структурних перетворень та модернізації.